У минулу суботу будинок культури Шпанівської громади заповнився незвичайними гостями. Сюди на показ документального фільму «Burning Women» прибуло чимало працівників ДСНС та осіб добровільних пожежних команд, а також представники трьох громад з Івано-Фракінщини, Букачівської, Дубівської та Єзупільської сільських рад, їхнії добровільних пожежних формувань. Всіх їх об’єднала ідея показу фільму про нежіночу професію пожежників, рятувальників, які все частіше стають жіночими. Фільм про жінок, в тім числі й Шпанівської та Великоомелянської громад у добровільному пожежно-рятувальному русі. Сценаристка та продюсера картини Анна Слюсаренко розповіла, що цей фільм знімали 7 днів у Шпанівській, Великоомелянській громадах та Луцьку. Саме у цих громадах започаткований пожежно-рятувальний жіночий рух на Рівненщині, як і в Дубівській, Єзупільській та Букачівській громадах, що на Івано-Франківщині. А документальні кадри з історії жіночого пожежного руху свідчать, що на Волині 100 років тому було понад 100 таких команд. В радянські часи та часи початку Незалежності України професія пожежників була закрита для жінок. Навіть існував закон із переліком «шкідливої і небезпечної праці для жінок». Закон скасували, але стереотипи залишились.
Анна Слюсаренко у своєму вступному слові якраз і підкреслила тезу, що цей фільм ламає стереотипи. У фільмі й продемонстровані постаті героїнь, які через невпевненість, страх все ж подолали цю боязнь і добилися бажаної мрії.
Пані Анна дешо привідкрила події тих 7-ми днів, під час яких знімали фільм. Найважче було придумати якісь епізоди з гасіння пожежі, створення надзвичайних ситуацій. Але сталось так, що їх не треба було придумувати. Пожежі були справжні, надзвичайні ситуації також, як і важкі тренування, де якраз жінки і проявили силу волі та витримки.
У фільмі дійство переплітаються з розповідями жінок, які обрали ризиковану професію пожежниць. Вони не приховують своїх почуттів. До честі й те, що сценарій не почищений рамками інструкцій пожежників. Показано все, як насправді було.
Після показу фільму відбулося його обговорення. Ведучою була Анна Слюсаренко, яка уже має великий досвід як володіти публікою. Адже є продюсером багатьох відомих проектів на телебаченні, зокрема «Хата на тата». Вона представила публіці режисера постановки Людмилу Мельник. А першому надала слово голові Шпанівської громади Миколі Столярчуку. Микола Анатолійович привітав усіх з Днем самоврядування, а також з презентацією фільму у громаді.
– Вітаю гостей, представників тих громад, які інтенсивно розвивають добровільні пожежні команди. Приємно бути одними із перших і такі фільми лише розвиватимуть добровільний пожежний рух, в тім числі і жіночий.
Привітати учасників приїхав також голова Рівненської районної військової адміністрації Юрій Колос.
Він також згадав про місцеве самоврядування, відзначив, що Шпанівська громада одна з найкращих на теренах Рівненщини, де завжди вміють народжувати ідеї і втілювати їх у життя.
– Щодо фільму, то він надихаючий, який не дає забути, що у нас триває війна. І жінки часто заміняють на посадах своїх чоловіків, які нині воюють на фронті. І за це їм велика вдячність.
Своїми враженнями від фільму поділились, а також розповіли про свій досвід створення добровільних помічників рятувальників заступник начальника Головного управління ДСНС України в області Олександр Мохрик, керівник Асоціації добровільних пожежних частин Валерій Парфенюк.Представники польської сторони, які багато допомогли українцям у створенні добровільних команд – командир такого підрозділу у Польщі Анджей Латушик, працівник Генерального консульства в Україні Артур Гроссман.
Відбувся обмін привітаннями та сувенірами від гостей Івано-Франківщини з головою громади Миколою Столярчуком.
Чудова дружелюбна атмосфера переноситься на базу шпанівських рятувальників.
– Ще 5 років тому на цьому місці була гола земля. Нині тут наше приміщення, де є все необхідне для пожежної команди, спортзал і навіть матеріал по загиблих наших колегах, які пішли на фронт і повернулись на щиті, – розповідає командир ДПК «Шпанів» Олександр Божок.
Олександр Володимирович повідав про початок створення команди у 2019 році, вивчивши досвід поляків. Тоді до складу команди увійшло 12 добровольців, у тім числі й старійшина команди Микола Орленко. А пізніше до гурту долучились і дві жінки Ольга Михайлова та Юлія Кузьмич. Власне, вони поруч з жінками з Великоомелянської громади і стали головними героїнями документального фільму «Burning Women».
Нині у команді рятувальників пожежників 26 осіб, у тім числі й 6 жінок: крім уже названих Тетяна Савчук, Мар’яна Паламарчук, Світлана Шпарага та Вікторія Крива. Частина з них дружини місцевих пожежників або ж воїнів ЗСУ. Це ті жінки, які зламали стереотипи щодо чоловічих чи жіночих професій, а ще вірні дружини, які хочуть бути поряд зі своїми чоловіками і в будні, і в свята, і в екстремальних ситуаціях.
Про таких жінок Анна Слюсаренко так сказала:
– Якщо у душі палає вогонь допомоги ближньому, бути корисним, то це є в основі характеру. Інколи важливіше завантажити себе ось так, і ти маєш задоволення того, що твоє життя розвивається і є наповненим.
Учасники заходу висловлювали сподівання, що приклад шпанівських і великоомелянських жінок – добровільних рятувальників будуть наслідувати і в інших громадах. Разом з тим фільм демонструє героїзм наших жінок у скрутні воєнні часи, про їх внесок у Перемогу над ворогом. А також формує характер підростаючого покоління нашого славного жіноцтва.