Нещодавно в Гощі відкрито Центр психічного здоров’я. маючи вигідне місце розташування, де свого часу була рай поліклініка сюди заходять люди, які потребують психологічного розвантаження.
Відвідуємо разом з селищним головою Миколою Панчуком Центр і в одному з кабінетів застали за роботою психолога Оксану Трояновську, керівника районної організації Товариства Червоного Хреста Катерину Кирилюк та працівницю територіального центру, яка опікується ветеранами російсько-української війни Надію Полюхович. Жінки виготовляють свічки. Пропонують спробувати робити це і селищному голові. Окопні свічки – це одна з тих речей, які потрібні на фронті.
А ми бесідуємо з психологом Оксаною Трояновською.
– Приходять до нас переважно жінки. Чоловіки вважають себе сильнішими і їм «не до лиця» показувати свою слабкість». Здебільшого найактуальнішою є проблема мобілізації. Матері переживають за своїх синів. Це логічно, – розповідає пані Оксана.
Вона привідкриває способи ведення бесід.
– Ні в якому разі не варто говорити що ти розумієш дружину, маму, і в яких загинули чоловік чи син. Іноді краще промовчати, або поспівчувати, пригорнути до себе.
Чоловікам також потрібні поради психолога. Часто вони самі шукають якусь розраду, аби відволіктись від того, що болить. Якось пані Оксана побувала у своєму рідному селі на Хмельниччині. І сусід своє горе заливав спиртним. Жінки попросили Оксану поговорити з ним, аби покинув цю шкідливу пиятику. Однак розмова не вдалась. Та психолог і не сподівалась, що в такому стані чоловік щось усвідомить. Дізнавшись наступного дня, що в Оксани чоловік загинув на фронті, захищаючи Україну, прийшов вибачатися. І тоді уже розмова вдалась, бо він справді збагнув, що ця особа розуміє глибиною своєї душі, що таке втратити рідну людину.
– Для людини дуже важливо знайти споріднену душу, яка зрозуміє її, щось порадить, або хоча б уважно вислухає, – каже психолог Трояновська. – Тому не варто замикатися у власному єстві. Біда роз’їдає людську психіку, тож треба випустити її з власного мозку. Разом, спільно легше вижити.