З мамою у мене довірливі стосунки склалися після того, як моя подруга-однокласниця Аліна «залетіла» у десятому класі від сусіда, який недавно прийшов з армії. Аліна одразу втюрилась у Вадима, веселого балакуна, який прийшов до школи на запрошення директора, аби провести патріотичну бесіду. Вадим вів себе впевнено, розповідав цікаво, не забуваючи і себе похвалити.
То був останній урок і Аліна гордо йшла поруч з Вадимом, бо жили вони на одній вулиці.
Аліна наступного дня хвалилась:
– Він мій герой. Ви не уявляєте скільки всього він вміє, які у нього грандіозні плани.
І додала:
– У мене сьогодні побачення. В ресторані!
Та, як мовиться, не довго грала музика. Вадим поїхав на заробітки. А тест на вагітність показав, що Аліна у свої неповних 17 уже може бути матір’ю.
У селі чутки швидко розповсюджуються. Аліна перейшла на онлайн у навчанні. Нікуди не виходила з дому. А мати Вадимова на претензії батьків Аліни лише розприндилась:
– Ще невідомо від кого вона вагітна.
Бумеранг достав і Вадима. Безшабашний горе-герой нарвався на компанію, у якій була дівчина, до якої він приставав. Поліція зробила Вадима винним, бо вся компанія свідчила проти нього. Тож очікували на суд.
У той же час кохання прийшло і до мене. До нас у село приїхав молодий і найкрасивіший, як мені здається, менеджер у агрокомпанію. Перший раз ми побачились у магазині, я стала в чергу саме за ним. Наступного дня уже він стояв за мною. І ми обмінялися посмішками. Як це буває, коли зірки сходяться, наступного дня ми знову побачились у тій крамниці. Хлопець пішов у наступ:
– Здається, нам уже пора познайомитись.
Не встигла я щось відповісти як Ігор, так звали цього красунчика, уже вручав мені морозиво. Та ще й моє улюблене.
– А звідки ви знаєте,що це моє улюблене?
– Я спостережливий, бачив, як ти купувала собі таке.
– Ми уже на ти?
– А для чого ці церемонії між молодими людьми.
Ось так ми й почали зустрічатися.
Як я уже казала: «У селі секрети скоро розсекречуються». І мама при черговій моїй версії що йду до Вероніки вчити математику, сказала грубо і відверто:
– Доню, запам’ятай, у хлопця не огірок.
Довелось залишитись вдома і відверто поговорити з мамою. Мама обняла мене і ми так сиділи допізна. Я розповіла історію Аліни, яка мені зізналась, що відбулось між нею та Вадимом. Дівчина віддалась юнакові у перший же вечір. Він добре бачив, що Аліна втратила цноту саме з ним. Але не міг їй пробачити що віддалась йому уже під час першого побачення. Казав, що й з іншим вона так би вчинила. Тому й порвав з нею стосунки, хоч і дізнався що вона вагітна.
– Ось тому, доню, не варто обирати серцем.
– Але ж хіба треба обирати лише за розрахунком, якщо не маєш почуттів? А у вас з батьком як було?
– Мені пощастило більше, бо я його знала ще зі школи. Твій тато спочатку робив вигляд, що я його не цікавлю. Але коли до мене почали підбивати клинки інші хлопці, то після серйозної розмови з твоїм майбутнім татом, вони обходили мене стороною.
– То все ж як обирати?
– Якось одного філософа юнак запитав: «Мудрецю, мені одружуватись чи ні?» На що філософ, подумавши, відповів: «Женишся, будеш жаліти. І не женишся, будеш жаліти».
Ми сміялись, ще міцніше обнявшись.
– То чи щось порадиш серйозно?
– Не спіши віддаватись своїм почуттям. Розпитай про його родину. Простеж як він ставиться до матері. Чи часто телефонує її. Це демонструє його ставлення до жінки загалом. І небезпечно коли його матуся телефонує йому надто часто. Тоді він мамкін синочок і дружина буде не на першому плані. Якщо той хлопець хоче серйозних стосунків, то запроси його в гості. Побачимо разом, що за птах твій Ігор.
І ось тепер я маю поговорити зі своїм хлопцем і запросити його на оглядини. Цікава його реакція. Чи не подумає, що я мамкіна доця?
Галина С.
