Володимир Комаровський віддав журналістиці 39 років. Точніше одному виданню – «Вільному слову» (в радянську пору «Червоний прапор»).
Про письменництво задумався, коли почав писати для газети «Невигадані історії». І коли уже пішов заслужений журналіст на заслужений відпочинок, то почав втілювати свої задуми в життя. Спочатку це була книга про всі рівненські лісництва «Зелений слід на святій землі». Це фундаментальна праця про краян-лісівників, яка зафіксувала історію галузі у людях, які там працювали.
І ось вийшла художня книга «До берега правди». Тут зібрано невигадані історії, кілька повістей, оповідання, інтерв’ю, есеї.
В тому, що ця книга має художню цінність свідчить той факт, що відзначена вона одразу двома літературними преміями: імені Михайла Коцюбинського та приватної премії сімейства Диб’ків «Рівненський акцент». Співорганізаторка цієї премії Неоніла Диб’як вручила нагороду під час презентації книги, яка відбулася в обласній бібліотеці. Ведуча заходу завідуюча відділом мистецтва Анжела Хамедюк розповіла про життєвий шлях Володимира Комаровського, його творчі досягнення, про журналістську працю у газеті «Вільне слово».
Сам же Володимир Костянтинович зізнався, що він більше вміє писати, аніж розповідати про свою творчість. І все ж він повідав про окремі моменти та деякі твори з невигаданих історій. Як ось «Посіяна гривня». Власне, автор хотів так і книгу назвати. Але розпочалась війна і акценти довелося змінити. Є тут і сумні оповідки. Є й написані з гумором. Та, як зізнається сам автор, кожен твір по 50 разів правлений. Володимир завжди вишукував те точне слово, яке в розповідях мало найбільшу вагу, було найточнішим у визначенні змісту кожного речення.
Вручаючи нагороду, Неоніла Диб’як підкреслила:
– Література Володимира Комаровського варта великої уваги, вона магнетична, магічна. Оскільки сама живу у літературі, тому близький сам літературний процес, який відбувається у нашому краї. В літературу останнім часом приходять дуже потужні люди з масштабними книгами. Чому книга «До берегів правди» стала для нас важливою? Бо вона написана на місцевому матеріалі. Героями творів стали наші земляки, відомі і маловідомі люди зі своїм неповторним, дуже багатим світом.
Привітали з творчою удачею журналісти-колеги Валентин Сімчук, Інна Омелянчук.
У своєму виступі автор цих рядків відзначив, що мав щастя працювати з двома уродженцями села Вовковиї, яке народило неординарні таланти Володимира Комаровського та Євгена Цимбалюка. Саме вони внесли у журналістику письменництво. Від чого газета стає не лише інформаційною, але й естетичною насолодою.
Бажаємо Володимиру Костянтиновичу творчого довголіття. В задумах автора уже є частина майбутньої книги під робочою назвою «Соло жайворонка». Та для цього треба знову збирати кошти.