Як важливо створити у будь-якому колективі дружню атмосферу, ділові стосунки без панібратства. Чинників для цього треба чимало. Та, читачі, мабуть, погодяться, що дуже багато залежить від досвіду керівника. Адже маємо чимало прикладів, коли приходить новий молодий керівник і під виглядом реформ одразу намагається собі в заступники поставити «своїх» людей. Звісно, що «чужих» це не влаштовує. Мудрість, зрілість і вміння одразу стати своїм серед «чужих» – це велике мистецтво.
Такі роздуми були б зайвими, якби прикладів подібних не зазнали колективи, в тім числі й медичні. Нинішній очільник КНП «Здолбунівський центр первинної медичної допомоги» Василь Дмитрович Ковалюк в медичній галузі уже майже 40 років. Це враховуючи й навчання. Бо до служби в армії та вступу у Чернівецький державний медичний інститут у 20-річному віці уже працював медбратом приймального покою Новоселицької ЦРЛ Чернівецької області. Власне, він й родом з Буковини. А ось після закінчення медичного університету його спрямували на Дубровиччину, спочатку інтерном, а потім лікарем педіатром. Однак уже внедовзі – за якихось 2 роки. Василю Дмитровичу уже довірили бути головним лікарем Бережницької дільничної лікарні. 12 років у сільській медицини навчили насамперед працювати з людьми: як з пацієнтами, так і з колегами. Тому керівництво галузі підняло для нього планку. Уже досвідчений організатор стає головним лікарем Володимирецької ЦРЛ. Не будемо далі переповідати трудову біографію Василя Ковалюка, але й в подальших кар’єрних сходинках – це керівні посади. З 1 лютого 2023-го В. Д. Ковалюк директор КНП «Здолбунівський ЦПМД»». Перше запитання до Василя Дмитровича і голови профкому закладу Наталії Штундер, який головний показник бачать у роботі колективу.
– Це довіра пацієнтів до наших лікарів. Їх у нас 27, які обслуговують 28 тисяч пацієнтів. Більшість лікарів має повне навантаження, однак через суттєве зменшення населення у воєнний час не всі повністю мають необхідну кількість пацієнтів. Фаховий рівень усіх сімейних лікарів досить високий. Однак я часто наголошую, що важливу роль відіграє вміння спілкуватись з пацієнтами. Після кожної розмови з хворим, пацієнту має стати легше, збільшитись надія на видужання. Звісно, ж не обманювати. Але поради, процес лікування має бути професійним на оздоровлення людини. Є чітке дотримання протоколу, але і є чисто людське чуйне ставлення до того, хто довіряє лікарю своє життя і здоров’я.
– Що ж слід зробити, аби до такого розуміння прийшли ескулапи в колективі?
– Має бути щира розмова, коли збираємось разом. Важлива думка кожного: і санітарки, яка найближче до мас, і кожного члена колективу.
– А які стосунки з профкомом, зокрема, з головою цієї громадської організації?
– Я не проводжу жодної наради, аби в ній не брала участь Наталія Штундер. Її думка важлива, бо це також голос з народу.
В колективі стверджують, що їхній керівник толерантний, ніколи не підвищує голос. Зрозуміло, що це цінна риса характеру, однак зберегти колектив і дружню атмосферу в ньому цього може бути замало. І директор, і голова профкому видають секрет стабільності колективу, де практично немає плинності кадрів. Секрет у стимулюванні і мотивації, розумінні ситуації людей в яких менший посадовий оклад, нелегке матеріальне становище. Матеріальна допомога надається всім працівникам закладу.
Торкаємось у розмові й того факту, що навантаження на сімейних лікарів все збільшується. Невідкладна швидка допомога згідно з протоколом нової медичної реформи не завжди, як раніше, виїжджає на виклик.
– Практично кожна наша амбулаторія має автомобіль. І в разі потреби ми їдемо до пацієнта, якщо його близькі не можуть доставити до медзакладу, – розповідає Василь Дмитрович про ще один чинник стабільної діяльності в колективі.
Реформатори від медицини постійно створюють якусь новизну. Це змушує змінювати структуру механізму, який склався уже роками. Так, ми звикли, що у багатьох населених пунктах були ФАПи. На Здолбунівщині ФАПи довелось реорганізувати у медичні пункти тимчасового базування. Адже вимога НСЗУ там, де є ФАП потрібно мати пандуси. Їх треба було зробити швидко із затратами більше 1 мільйона гривень. Або ж переводити заклади на бюджет громади. Створивши ПТБ, які увійшли в структуру амбулаторії, зберегли працівників а також доступність медицини для місцевого населення.
Актуальною залишається допомога ЗСУ. Один із колег здолбунівських медиків Олександр Янчак нещодавно отримав поранення. Йому допомогли колективом а також з профспілкової казни. Загалом з КНП четверо мобілізованих і серед них одна жінка.
В колективі завжди вшановують ювілярів.
– Це уже добра традиція, – каже голова профкому Наталія Штундер. – Коли співробітникам виповнюються круглі дати вітати якимсь цінним подарунком і це також мотивація залишатися у колективі, де людину поважають.
Профспілки організовують всілякі заходи, екскурсії, поїздки. Це раніше робилось часто, зараз війна і медпрацівники мають бути напоготові до будь-яких випробувань. Але залишились традиції відзначати професійні, новорічно-різдвяні свята. І це також зближує членів колективу.
Відчувається помітна роль профспілок у колективі. Тому тут високий відсоток членів цієї громадської організації. Все це в комплексі і створило дружелюбну атмосферу в колективі, що багато вважають чи не основним чинником у роботі.
– Щиро здоровимо всіх колег з професійним святом, дорогий нам колектив. Всім міцного здоров’я, добра, миру, злагоди у ваших родинах. А також нашої спільної довгожданої перемоги, – побажали насамкінець очільники КНП та профкому Василь Ковалюк та Наталія Штундер.