З 19 по 25 травня Україна вперше живе в ритмі Національного тижня безбар’єрності. Ця важлива ініціатива, народжена у співпраці Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Мінрозвитку та Радниці-уповноваженої Президента України з питань безбар’єрності, покликана змінити наше суспільство на краще, формуючи культуру справжньої рівності та доступності для кожного.
Що ж таке безбар’єрність? Це не просто модне слово. Це фундаментальне право кожної людини вільно жити, навчатися, працювати та розвиватися без жодних перешкод – незалежно від віку, статі, стану здоров’я чи будь-яких інших ознак. Це про створення середовища, де панують зручність, повага та врахування потреб абсолютно всіх.
Рівненський центр ПТО ДСЗ не залишився осторонь Всеукраїнської ініціативи. У рамках тижня, за активного сприяння Рівненського обласного об’єднання громадян «Центр підтримки громадських ініціатив «Чайка», для працівників Центру відбувся надзвичайно актуальний воркшоп. Юристка Тетяна Мельник провела інтерактивне заняття на тему «Гендер та мова: як слова формують реальність. Правила ненасильницького спілкування».
Захід урочисто відкрила заступниця директора з навчально-виробничої роботи Руслана Бодренко.
Захід відкрила заступник директора з навчально-виробничої роботи Руслана Бодренко.
- Говорячи про безбар’єрність, ми не можемо оминути увагою таку болючу проблему, як насильство, – сказала Руслана Бодренко. – Воно є тим руйнівним фактором, що створює невидимі, але надзвичайно міцні бар’єри на шляху до вільного, безпечного та повноцінного життя кожної людини. Наш Центр прагне бути осередком не лише професійного зростання, але й місцем, де формується нульова толерантність до будь-яких проявів агресії. Саме тому сьогоднішній воркшоп є надзвичайно важливим – це наш внесок у розбудову суспільства, де кожен почувається захищеним і почутим.
- Статистика щодо домашнього насильства в Україні, на жаль, залишається
тривожною, – розповідає Тетяна Мельник.– За неофіційними даними, кожна третя родина може стикатися з цією проблемою. Проте, зупинити насильство можливо! І ключову роль тут відіграє об’єднання зусиль влади, громади та активізація громадських організацій, що спеціалізуються на протидії домашньому насильству. Гендерно зумовлене насильство є одним із найпоширеніших порушень прав людини у світі. І хоча його зазнають як жінки, так і чоловіки, серед постраждалих все ж переважну більшість становлять жінки та дівчата.
Тренерка навела приклади, як у житті надзвичайно тісно переплітаються правда і вигадки на тему гендерного насильства. Вона запропонувала аудиторії замислитись над поширеними, але вкрай небезпечними стереотипами: «Жінки провокують насильство і заслуговують на нього», «Жінки, котрі зазнають насильства у сім’ї – мазохістки, їм приємно, коли їх б’ють», «Людина, котра піддалася насильству один раз – назавжди жертва».
- Кожне із цих тверджень можна і треба заперечити, – заявила тренерка. – Усе
залежить від конкретних ситуацій, обставин виникнення насильства та особистості постраждалої людини. Вона підкреслила, що насильство має різні обличчя: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне. Дуже часто люди не сприймають ляпас, образливе слово, заборону працювати чи здобувати освіту як прояви насильства, хоча це саме воно і є.
Окрему, болючу сторінку розмови Тетяна Мельник присвятила злочинам, пов’язаним з війною:
- Наші громадяни на окупованих територіях, полонені, на жаль, дуже часто
зазнають сексуального насильства: зґвалтувань, катувань, роздягання наголо та інших форм сексуального насильства. Все це є грубим порушенням норм міжнародного права захисту людини та норм міжнародного гуманітарного права, – зазначила вона.
Тренерка детально зупинилася на спеціальних заходах протидії домашньому та гендерно зумовленому насильству, надаючи практичні поради та алгоритми дій. А психологічна гра, в якій взяли участь учасники тренінгу, дозволила кожному зрозуміти, як би він чинив, коли б став свідком насильства.
Проведений захід мав на реальне підвищення обізнаності працівників Рівненського центру ПТО ДСЗ щодо масштабів проблеми гендерно зумовленого насильства, правил безпечного втручання у ситуації насильства, наявних на Рівненщині ресурсів та шляхів допомоги постраждалим. А, головне, зроблено потужний крок у напрямку формування культури абсолютної нетерпимості до будь-яких проявів насильства. Цей воркшоп став важливим кроком на шляху до побудови безбар’єрного та безпечного середовища як в межах окремого колективу, так і в суспільстві загалом.
Ліда ПОЛЬОВА