Для Рівненщини постать Ніла Хасевича має особливе значення. Саме завдяки його творчості багато друкованих матеріалів українського підпілля отримали власний художній стиль.
Шлях митця з Полісся
Ніл Хасевич народився 25 листопада 1905 року в селі Дюксин. Після закінчення школи навчався у Варшавській академії мистецтв, де здобув фах графіка.Ще в молодому віці вінвтратив ногуунаслідок нещасного випадку. Та навіть попри це, продовжив навчання та присвятив життя мистецтву.
Мистецтво в умовах боротьби
У роки Другої світової війни Ніл Хасевич долучився до діяльності українського підпілля. Його роботи використовувалися в листівках, журналах, інформаційних бюлетенях та інших друкованих матеріалах.
Художник створював портрети, дереворити, ескізи нагород і графічні композиції. Його стиль вирізнявся лаконічністю та увагою до символів, завдяки чому роботи були зрозумілими для широкої аудиторії.Саме ці ілюстрації сьогодні часто використовують у книгах та дослідженнях, присвячених історії УПА.
Робота в підпіллі
Значну частину своїх робіт Хасевич створював у підпільних умовах. Він працював у криївках на території Волині та Полісся, де готувалися матеріали для поширення серед населення.Попри постійну небезпеку, художник продовжував працювати та підтримувати діяльність підпілля своїм мистецтвом. Для нього графіка стала не лише творчістю, а й способом висловити власну громадянську позицію.
Останні роки життя
У березні 1952 року криївку, де перебував Ніл Хасевич разом із побратимами, виявили радянські спецслужби. Під час спецоперації художник загинув.Йому було 46 років.
Пам’ять про земляка
Сьогодні ім’я Ніла Хасевича носять вулиці, навчальні заклади та культурні проєкти. Його роботи зберігаються в музейних колекціях, а постать художника залишається важливою для вивчення історії українського визвольного руху.
Для Рівненщини Ніл Хасевич є прикладом людини, яка, попри складні життєві обставини, змогла залишити помітний слід в українській культурі та історії. Його історія нагадує, що наш край дав Україні не лише воїнів і політиків, а й митців, чиї роботи стали частиною національної пам’яті.
Олександра Бучинська