Рівненщина є одним із регіонів України, де в середині ХХ століття діяло підпілля Української повстанської армії. Густі ліси та болотиста місцевість Полісся створювали природні умови для конспірації, а криївки стали важливою складовою діяльності повстанців.
Що таке криївка
Криївка – це підземне або замасковане укриття, яке використовували учасники підпілля для проживання, зберігання зброї, документів і продовольства. Такі споруди облаштовували в лісових масивах та інших малодоступних місцях.За даними дослідників, криївки могли функціонувати тривалий час, забезпечуючи умови для життя та роботи в умовах конспірації.
Територія сучасної Рівненської області, зокрема Полісся, входила до зони активної діяльності УПА. Ландшафт регіону дозволяв створювати приховані бази, які було складно виявити більшовикам.Криївки виконували не лише функцію укриття, а й могли використовуватися для зберігання архівів, пропагандистських матеріалів та навчальних текстів.
Як виглядали підземні схованки
На території Рівненщини повстанці облаштовували замасковані підземні сховища, які іноді називали “зимівниками”. Вони були пристосовані для тривалого перебування в умовах конспірації.Такі споруди маскували під природний рельєф, господарські будівлі або ґрунтовий покрив. Усередині облаштовували місця для відпочинку, зберігання харчів та необхідного спорядження.Попри просту конструкцію, криївки проєктували з урахуванням вентиляції, прихованих входів і запасних виходів.
Сьогоднішня пам’ять
На Рівненщині збереглися реконструйовані криївки-музеї, а також місця, дедосліджують історію підпільного руху. Вони дозволяють краще зрозуміти побут і умови діяльності УПА. Одним із найвідоміших історичних місць є урочище Гурби (Здолбунівський район) – територія одного з найбільших боїв між УПА та військами НКВС у 1944 році. Сьогодні тут створено меморіальні об’єкти та елементи реконструкції історичного середовища.
Криївки Рівненщини сьогодні сприймаються як частина історичного ландшафту регіону. Попри те, що значна їх частина не збереглася, інтерес до цієї теми зберігається серед дослідників та відвідувачів.Вони залишаються нагадуванням про те, що історія краю присутня не лише в архівах, а й у фізичному просторі – під землею та в лісових масивах.
Олександра Бучинська