Одного дня, зловила себе на тому, що моє життя втратило барви і стало кольору брудного снігу, що поволі тане під холодними нудними дощами. Весна, перші підсніжники, вербові котики, тепло і легке марево першої зеленої видалося далеким-далеким, ніби до пробудження природи ще багато-багато місяців. Тож щоб остаточно не впасти у депресію, звернулася за порадами до мудрих людей, які називаються психологами. Ось що від них почула, і офігіла від простоти способів.
Навіть, якщо ти встала о 6 ранку, поспішаєш на роботу, перечіпляючись через чоловіка, дітей, кота і собаку, які вимагають любові і ласки, почни свій день з запахущого чаю із улюбленого горнятка або доброї кави і п’яти хвилин тиші. Зведи грізно брови докупи і не дай їм вкрасти у тебе законних кілька хвилин на ранковий релакс. Смакуй напій без телефону – нехай твій мозок теж насолоджується спокоєм. Це не лінощі, це стратегічна підготовка до дня, повного напруги і емоцій. Мама у цю мить робить себе щасливою.
Все хороше, звичайно, завершується, але, збираючись на роботу, зроби себе гарною – підмалюйся, знайди кілька хвилин на фен і лак для волосся. До речі, одна дуже відома психолог із росії, видала фразу, що прикраси на щодень носять лише жінки із високою внутрішньою організацією. Повіримо їй на слово і не забудемо про сережки чи низочку намиста (без фанатизму, у кого на що вистачає коштів). Тож ми виходимо з дому вже, як каралєвішни.
Дипломатично опустимо години роботи, обідню перерву, під час якої господині, як ошпарені бігають по базару і магазинах, щоб купити щось на вечерю і завтрашній обід. Хаос є хаосом і нічого з цим не зробиш.
Але прийшовши додому, беріть собаку і йдіть гуляти. Це теж ваш час, ваші пів години святого відпочинку на свіжому повітрі. Ви ще не маєте собаки, але маєте дітей-підлітків і статевозрілого чоловіка, який за документами належить вам? Лишіть їм торбу з продуктами. Скажіть, щоб почистили і зварили картоплю на вечерю, а ви зараз прийдете. І виходьте з дому, погуляйте у парку, посидьте на лавочці, подивіться, як інші біжать з торбами додому і порадійте, що ви не така, ви – каралєвішна! Ви маєте право на свій час і саму себе. І привчіть своїх домашніх до того, що щаслива і спокійна мама робить щасливим і спокійним сімейне життя. Виявляється, це – аксіома!
Звичайно, вічно у парку гуляти не будете, скучите за своїми спиногризами і котом, тож прогнозовано мусте йти додому і готувати щось на завтра. Але «припашіть» до цієї роботи своїх родичів. Хай чистять картоплю чи моркву, смажать цибулю тощо. Ви для вигляду теж щось робіть, але більше керуйте, бо ви ж – каралєвішна!
Лягли спати? Відкладіть телефон, бо він просто краде ваш час і нищить без того втомлені очі. Виведіть із телефонної нірвани чоловіка, щоб він не втомився, листаючи тік-ток. Розкажіть, яка ви сьогодні на роботі була розумна, правильна тощо. Ну і заради справедливості, спитайте, як пройшов день у нього, адже ви – мудра каралєвішна, ви дбаєте, щоб у вашому королевстві був мир і спокій! А засинаючи, обов’язково похваліть себе за все і подякуйте Богу за прожитий день, за оту ранкову чашечку кави у тиші і прогулянку у парку, за те, що поруч із вами – ваша рідна людина, яка колись обрала саме вас, а не іншу каралєвішну.
Ліда ПОЛЬОВА