Написати цей матеріал спонукало спілкування з бджолярами, продавцями медопродукції і вивчення загальної тенденції про Божу комаху – бджіл. Щодо загальної тенденції, то фахівці стверджують, що за останні 5 років кількість бджіл на планеті зменшилась на 30 відсотків. Американці, аби привернути увагу до цієї проблеми зняли навіть фільм «Бджоли». Акторка Анджеліна Джолі, щоб також привернути увагу, знялась у приголомшлевій фотосесії на пасіці серед бджіл без спеціального захисного костюма.
Чому ж така увага до бджіл? Бджоли приносять величезну користь як для природи, так і для людини. Вони є основними запилювачами рослин, що дуже важливо у всіх аспектах екосистеми. Вони підтримують ріст дерев, квітів, сільськогосподарських рослин. Без бджіл не було б картоплі, яблук, груш, полуниці, гречки, ріпаку. Цей перелік може бути на цілу газетну сторінку. А ще людина навчилася забирати у бджіл продукти, які дуже важливі для людського організму, які у більшості випадків є ліками.
З ЧОГО СКЛАДАЄТЬСЯ МЕД
Усі говорять (ну майже всі) – мед корисний для організму.
Але погляньмо на склад меду і чим саме він корисний:
водою (близько 20%);
мінеральними речовинами (0,6%) – цинк, магній, залізо, натрій. Вони є будівельним матеріалом, живленням нервових волокон, регуляторами метаболізму та коагуляції (процесу згортання крові);
вітамінами (18%) – В, С, D, P, необхідні для імунного захисту та регуляції обміну речовин;
вуглеводами (80%). Вони представлені глюкозою, фруктозою, а також полі- та дисахаридами. Їхнє головне завдання – забезпечення організму енергією;
білковими речовинами (0,5%), які є будівельним матеріалом та стимуляторами метаболізму;
азотистими сполуками. Вони здатні впливати на діяльність нервової системи, і навіть тонус кровоносних судин;
флавоноїдами. Їхня користь полягає у зміцненні судинної стінки шляхом підтримки достатнього рівня аскорбінової кислоти. Крім того, вони впливають на відтінок та аромат продукту бджільництва. Завдяки флавоноїдам мед корисний при застудних хворобах, оскільки підвищує протимікробний бар’єр;
гормональними речовинами та фітонцидами – активують обмінні реакції, протистоять хвороботворним мікроорганізмам, а також прискорюють тканинну регенерацію.
Важливо враховувати — мед має і протипоказання, також він може викликати алергічну реакцію. Надмірне вживання може нашкодити організму, у всьому важливо знати міру і для меду це не більше 100 г для здорового дорослого.
Також нагадуємо — лише регулярне вживання меду може бути ефективним (як і будь-якого іншого продукту, націленого на поліпшення стану організму або роботи його органів).
З Інтернету
Про бджіл написано чимало статей, монографій, відгуків. Бджоли появились на планеті Земля раніше за людей. І найбільш цікаво те, що все у бджолиній сім’ї надзвичайно структуровано і досконало. Бджолина сім’я – цілісна біологічна одиниця, до складу якої входять матка, трутні, робочі бджоли. Умови життя бджолина сім’я забезпечує завдяки спільній діяльності її членів. Це прекрасний приклад для людства, як правильно і з користю жити. Першу половину життя бджоли проводять у вулику виконуючи різні функції: чистять комірки, розігрівають розплід. Потім годують личинок, переробляють нектар. І лише на 5-7 день роблять перші вильоти. Кожна бджола за день вилітає 10 разів.
Найцікавіше як обирають матку, яка й робить розплід. Її відгодовують маточним молоком. Коли вже готова розпліднювати сімейство бджіл, спарюється з трутнями. За добу вона відкладає від 1500 до 2000 яєць. Через 21 день вилуплюються бджоленята.
Зазвичай у вулику живе бджолина сім’я від 20 тисяч до 80 тисяч бджіл. Трутнів тримають до осені, а потім виганяють з вулика.
Нині багато популярних матеріалів про бджіл. Але давайте звернемося до самих пасічників. Спочатку до чиновників, які ведуть облік у цій підгалузі.
Фахівець департаменту агропромислового розвитку Рівненської ОДА Тетяна Колесник:
– За даними статистики в області офіційно працюють 1122 пасічники у віданні яких майже 35 тисяч бджолосімей. Це приблизно стільки ж як і торік.
Однак кілька моїх знайомих пасічників зізнались, що бджоли у них загинули.
(Закінчення на 2-й стор.)
(Закінчення.
Поч. на 1-й стор.)
– Повір, – каже пан Микола з Тучина, – в хаті немає ложки свіжого меду. А три найсильніші сім’ї загинули від голоду, десь прогавив, не думаючи, що таке може бути літом.
Ще один пан Микола мав вулики на Дубенщині:
– Трохи прихворів і не заглядав весною до пасіки. А коли приїхав, то у всіх 4-ьох вуликах бджоли померли.
Зауважу, що бджолярі дуже з пошаною ставляться до Божих комах і не кажуть «загинули» чи «здохли», а «померли».
– Мій дід Максим, – каже ще один мій знайомий пасічник Іван Антонюк, – якось зробив мені зауваження, коли я сказав, що бджоли здохли. Дід мені сказав: «Ніколи так не кажи. Бджоли заслужили, аби про них казали як про людей, вони – померли».
Ще один Микола – пасічник з Гощанської громади посіяв фацелію. Тож бджоли у нього живі, але каже, що навіть половину медозбору того не взяли, як торік. Зауважив, що за бджолами треба дивитися як за малими дітьми: де підсилити сім’ю, де підгодувати. Обов’язково обробляти вулики від кліща, грибкових та інших хвороб. В цьому й заключається роль людини, аби розумно втрутитись у життєдіяльність бджолосімей. Варто лише трохи щось допомогти комахам і мати з того цілющий дар.
Як стати пасічником – володарем бджолиного царства, де все природно правильно. Розпитую у Федора Андрійовича Борисюка – острожанина (на фото).
– Свого часу мій батько Андрій Іванович мав пасіку. Але, можливо, по молодості я не дуже вникав. Та збагнув одне – пасічникувати я зможу. І ось настав період, коли у мене появився час і для бджільництва. Вже не у молодому віці трохи вчився у інших пасічників: Юрія Бойка, Олександра Нікітіна, за що їм вдячний.
Та для пасічникування потрібне відповідне місце. Федір Андрійович придбав занедбаний кусок землі, де в зеленому затишку дерев та кущів і розташована його пасіка. Не така уже й велика, але достатня для того, аби забезпечити свою родину бджолопродуктами.
– На жаль, бджоли мають багато недругів. Хімія на полях, поруч шершні та оси. Тож доводиться ставити ловушки для шкідливих крилатих комах.
– У кожному вулику – різна сім’я, – каже проводир, коли ми потрапили на його спадщину. – Ось у цьому вулику (підходить пан Федір до одного з бджолиних будиночків) зовсім мирні. Я навіть не одягаю до них маски. Це гібрид, який називають бакфаст.
Тут трохи ми відійдемо від розмови з Федором Андрійовичем, аби розповісти про породи бджіл. В Україні прийнято мати такі породи бджіл: українська (ще її називають степова); карпатська та корніка – це південно-європейська. Бакфаст – це гібрид із порід бджіл. Кожна порода має свої сильні і слабкі сторони. Приміром, українська порода характеризується зимостійкістю і тривалістю медозбору. Карпатська готується до зими раніше. Корніка має найбільшу продуктивність матки, гарну медопродуктивність, але гірше перезимовують.
У Федора Борисюка є маленький будиночок для пасічника. Тут ми й продовжили нашу бесіду.
– Бджоли – це красуні і трудівниці, які служать своєму роду, людям і природі насамперед. Без запилення немає фруктів, овочів та інших квіткових рослин. Бджоли універсальні, бо дають різний продукт, не лише мед, а й прополіс, пилок, пергу, маточне молочко, забрус, бджолину отруту, бджолиний підмор, гомогенат. Кожна з цих продукцій – безцінний дар природи. Нині завдяки інтернету можна отримати будь-яку інформацію і по догляду, і про користь того чи іншого бджолопродукту. Рік, звісно, дуже важкий для бджільництва. Весна з заморозками, все менше сіють сільгоспкультур-медоносів. Зараз сподівання на соняшник і золотарник.
Ще один острожанин – багаторічний керівник СГПП «Розвазьке» Петро Іванович Ягодка підтримує свого колегу:
– Зараз сіють такі гібриди соняшника що на них бджоли навіть не сідають, бо нектару обмаль. Ми ж посіяли у цьому році у двох місцях гречку: 12 та 13 гектарів. На одну із площ вивезли бджоли, тож полегшили працю для трудівниць-бджілок. В державі не розуміють, що бджолярство один із чинників високих врожаїв, – каже Петро Іванович.
Про загальні тенденції українському радіо розповів бджоляр, блогер Назарій Білько. Він розповів кореспонденту радіо про те, що цьогоріч фатальна весна, яка не дала можливості наростити бджолосім’ї. Загалом по Україні нарощено лише 20 відсотків від тогорічного. Заморозки, трансформований ріпак та соняшник, інші сільгоспкультури. Дуже швидке перецвітання липи, заморозки під час цвітіння акації. А ще шкідництво від пестицидів аграріїв призвело до того, що меду цьогоріч дуже мало.
Пан Назарій порушив дуже серйозну проблему, яка, приміром, вирішується у Штатах, де він свого часу побував. Фермери там підписують угоду з пасічниками, які вивозять, приміром, вулики на ріпак і таким чином одні отримують суттєву добавку до врожайності, а інші за це кошти. Якщо вивезти необхідну кількість бджолосімей на ріпакову плантацію, можна отримати до 35% добавки до врожайності цієї культури. Завдання екологів, зацікавлених осіб, а могли б і державних чиновників – зберегти бджолу.
Нещодавно ми відзначили Медовий Спас. У кошиках християн були фрукти: яблука, груші. А поряд мед. Цих фруктів не було би, якби для їх вирощення не напрацювала бджола. Бо саме ця Божа комаха залишається найбільшим запилювачем культур. Кажуть Маск хоче відправити на Марс бджолу, аби перевірити її здібності і там. Важко сказати чим закінчиться цей експеримент. Але експерименти на Землі мають бути всі на користь бджоли. Тоді й земляни не знатимуть що таке голод.
Одна мить у скінченному житті бджоли дарує світові красу, що залишається у квітах, які ми бачимо. Природа створила унікальний симбіоз. Навіщо рослинам ті дивовижні квіти? Вони були створені не для нас, а для цих малих трудівниць. Сама природа підлаштувалася під бджіл, що, звичайно, потрібно зробити і нам. Усе взаємопов’язане, і цей баланс існував задовго до того, як людина прийшла в цей світ, і він залишиться після нас. Бджоляр розуміє цю складність. Хоч і цілі у кожного можуть бути різними, та сила, яку кожен докладає, є продовженням самої природи, яка завжди приносить користь усім, навіть тим, хто не знає, що таке бджоли. Адже більшість речей, що знаходяться у кожного на столі, наші овочі та більшість продуктів, та ті які продають під брендом «ЕКО», не можуть існувати без вкладу бджоляра та праці бджіл. Кожен, хто продає свою продукцію бджільництва за власною ціною, самостійно оцінює свою працю, і в цьому немає нічого поганого. Бо тут немає тих хто неправий, і кожний діє відповідно до своїх сил та можливостей.
З Інтернету
Щорічно в Україні відзначають День пасічника 19 серпня (вівторок). Бажаємо цим особливим людям, як і їхнім підопічним, сприятливого клімату як у природі, так і у суспільстві. І тоді архітектори природи збережуть земну одвічну архітектуру. Бережімо бджіл.