Переді мною папка з інформацією про багаторічного голову профкому колись Зірненської протитуберкульозної лікарні, а нині КП «Зірненська лікарня – Хоспіс» Рівненської обласної ради Валентину Петрівну Добровольську. Як каже сама вона – обирали її колеги 5 разів на 5 років. Тобто профспілковим лідером вона уже 25 років. За цей час пані Валентина неодноразово доводила, що вона справді неформальний лідер, а людина, якій довіряють захищати свої інтереси.
Валентина Петрівна місцева, народилася у с. Зірне у 1976 році в сім’ї робітників. Але обрала професію до душі – стала медиком, закінчивши Костопільське медучилище у 20-річному віці. І почала працювати у Зірненській лікарні маніпуляційною палатною медичною сестрою. Але енергійну дівчину одразу помітили і почали включати її у роботу профкому. На той час уже існував знаменитий ансамбль «Зорина». Валентина стала і його учасницею. А у 2000-му активістку обирають головою профкому. І одразу стала помітна роль профспілок у житті колективу. Можна лише уявити як нелегко працювати у закладі, де лікують таку підступну хворобу як туберкульоз. Справжні господарники, коли бачать, що не вистачаю бюджетних коштів, то шукають власні резерви. Тому завели власне підсобне господарство. А це ще більше об’єднує колектив, якщо виконуєш не тільки функції та посадові інструкції. Пані Валентина любила організовувати різноманітні заходи, де була сценаристкою і ведучою. Аматорський народний ансамбль «Зорина» відтоді, як став відомим далеко за межі Сарненщини, очолив заслужений працівник культури України Ф. В. Гощук. А весела, товариська пані Валентина залучала до таких заходів улюблений співочий колектив, де й сама виконувала не останню роль.
Однак це лише одна сторона діяльності активної голови профкому. Вона прекрасно бачила в яких умовах працюють її колеги. Тож у колдоговорі появилися надбавки за шкідливі умови праці 30 відсотків. За роботу у нічний час 35 відсотків від посадового окладу. Отримали надбавки кухарі, пекарі, прибиральниці.
Активна життєва позиція, творчий характер голови профкому створювали атмосферу цікавого життя. Колеги разом з Валентиною Петрівною брали участь у різних конкурсах. То вони кращі колядувальники, то вишивальники, то співаки, то писанкарі.
У 2006 році вона стає лауреатом ІІІ ступеня Всеукраїнського конкурсу на кращого профспілкового лідера. Добре розуміючи, що медицина розвивається і реформується. Валентина Добровольська, маючи уже сім’ю, навчається. Спочатку вступає у медколедж, а потім одночасно закінчує з відзнакою біологічний факультет МЕГУ. Пройшла важливі 6-місячні курси у Львівському національному медичному університеті ім. Д. Галицького. Бачучи таке захоплення медициною матері, й обидві дочки вступають та отримують професії пов’язані з охороною здоров’я.
Нині у зв’язку з реформуванням у медицині туберкульозні лікарні фактично ліквідували. Тому Зірненську туберкульозну лікарню з подачі головного лікаря Олександри Кучер перепрофілювали на КП «Зірненська лікарня – Хоспіс». Нинішня посада у Валентини Добровольської – цитоморфолог, лікар-лаборант. Одночасно виконує й функції голови профкому. І знову захищає інтереси членів профспілки та колективу на належному рівні. Тож керівництво обласної організації профспілки працівників охорони здоров’я знову подала її кандидатуру як кращого профспілкового лідера.