Олександрійська територіальна громада Рівненського району створена 25 жовтня 2020 року. Вона об’єднала жителів 4-х сільських рад: Олександрійської, Заборольської, Кустинської, Новоукраїнської та 15 населених пунктів. Розташована за 16 км від м. Рівне. Територія громади складає 207,09 км2. Населення налічує близько 10 тисяч чоловік разом з переселенцями.
У громаді функціонують як промислові, так і сільгосппідприємства. Є значний транзитний потенціал. Цьому сприяє як залізнична колія, так і транспортний коридор, що сполучає Україну з кордоном Білорусі. Територія громади приваблива для потенційних інвесторів.
На території Олександрії чимало установ обласного значення: КЗ «Олександрійська спеціалізована мистецька школа-інтернат», КЗ «Рівненський обласний центр комплексної реабілітації інвалідів», Рівненський центр ПТО ДСЗ, будинки дитячого типу. Також функціонує КП некомерційного підприємства «Олександрійська лікарня» Олександрійської сільської ради.
Крім того всі передумови для розвитку туризму. Адже на її території є рекреаційний потенціал, великі площі лісових насаджень, водні простори, туристичні бази, 2 веломаршрути, туристичний зелений шлях «Медове коло», 14 пам’яток археології, 4 пам’ятки архітектури. Також є 3 заповідних урочища та парк-пам’ятка садово-паркового мистецтва «Олександрійський парк».
В громаді добре розвинена інфраструктура. Навіть у цей нелегкий час громада розвивається і головне підтримує належний порядок у населених пунктах. Тут всюди відчувається труд комунальників. Житлово-комунальним підприємством сільради керує Світлана Михасюк. Крім збору та вивезення побутових відходів, освітлення вулиць, комунальник дбають про належний стан доріг. І хоч капітальні вкладення заборонено використовувати, ремонт доріг проводиться систематично. Нещодавно у громаді створено ще один підрозділ КП «Вольфарт». Директором тут Юрій Антонюк. Облагороджується центр Олександрії. Тут активно долучаються підприємці, які викладають навколо своїх магазинів бруківку. Встановлено у центрі села Стіну памяті воїнів російсько-української війни. Місцевий парк позбувся аварійних дерев. Натомість появився дитячий майданчик. Його допоміг придбати народний депутат Віктор М’ялик.
- На кого ми намагаємось не шкодувати коштів – це наші діти, – каже очільник громади Олександр Гуц.
Мова йде про виділення коштів для місцевої школи мистецтв, де діти обирають собі чимало різних напрямків, аби всебічно розвиватись. А ще спорт, зокрема футбол, де у 4 вікових категоріях займаються близько 70 хлопчиків та дівчаток. Це резерв для місцевої футбольної команди «Олімпік».
Серед обнов також місцевий будинок культури. Колись це був костел. Нині культурно-духовний центр, який після ремонту став ошатніший.
- У нас є ким пишатися у галузі культури, – каже директор цього закладу Наталія Смоляр. – Це відомий за межами України духовий оркестр «Олександрія», який налічує у своєму складі близько 90 дітей. Є підготовча група і основний склад оркестру. Керує ним заслужений працівник культури України Володимир Павлович Вакулін.
Ще один колектив, яким пишається Олександрійська громада ансамбль «Криниченька», яким керує Валентина Власюк. З задоволенням відвідують культзаклад діти. Тут створено аматорський дитячий колектив сучасного танцю «алес Nime», керівник Яна Кокота. А молодша група танцюристів збирається в «Капітошці». Олександрія має навіть пісню про своє село. Є там такі слова: «Село моє Олександрія квітуче наче маків цвіт».
В громаді є 6 навчальних закладів і 4 дошкільні. В усіх у них створені належні умови. А останнім часом особливу увагу приділяють безпеці дітей та педагогів. Побудовані нові укриття.
Постійно в полі зору і соціальні питання.
- Соціальна сфера якраз та, якою треба займатися щоденно, – каже Олександр Гуц. – Адже в громаді живуть чимало тих, хто уже потребує допомоги сторонніх. Але не завжди є поруч діти чи родичі. Тож доводиться брати функції допомоги нашим службам.
Розповідає про свою службу начальник відділу соціального захисту населення Світлана Чапля:
- У нашому відділі соціального захисту населення працює 4 спеціалісти, які обслуговують громадян усіх 15 сіл сільради. Ми надаємо різні послуги допомог, субсидій, пільг, реабілітаційних послуг, оздоровлення. Крім нас є комунальний заклад «Центр надання соціальних послуг», де є фахівець, яка виконує обов’язки директора, спеціаліст і 6 соціальних робітників. Вони надають послуги, як правило, людям похилого віку.
Її розповідь доповнює заступник голови сільради Оксана Горецька, якій доводиться працювати з сім’ями нинішніх воїнів або з родинами загиблих на фронті:
Ми постійно підтримуємо зв’язки з цими сім’ями. Проводимо заходи соціального спрямування. Якщо хтось потребує допомоги, то надаємо її. Прийнято рішення про встановлення меморіалу в пам’ять загиблих на російсько-українській війні. Узгоджено з кожною сім’єю щодо напису, фотографії на пам’ятній дошці. Постійно надаємо послуги , якщо є така потреба. У селі Лішне, що на Тернопіллі, побудовано пантеон загиблих воїнів України. На меморіальних дошках викарбовано імена всіх воїнів, які загинули, по областях. Зокрема, і з нашої територіальної громади. Цим опікується мама загиблого воїна Тетяна Сінькова. Вона організовує поїздки на молебень у Лішне. Голова тергромади Олександр Гуц і я були на відкритті того пантеону і на першу вимогу громади, хто їде на молебень виділяємо транспорт. Коли ж, на жаль, є чин поховання воїна-героя, то сільська рада бере організацію на себе, оплачує послуги, виготовляє флагштоки. У день загибелі воїна покладаємо квіти, організовуємо різні заходи з вшанування героїв.
Про фінансову сторону такої опіки розповідає начальник фінансового відділу Ірина Зищук:
- У нас передбачено у бюджеті сільради кошти на реабілітацію осіб з інвалідністю та членів сімей загиблих воїнів або ж учасникам бойових дій, військовослужбовцям 7,5 тисяч гривень у нашому обласному реабілітаційному центрі на 30 днів в Олександрії.
У ці дні місцеві жителі запрошені до обговорення Стратегії розвитку Олександрійської громади.
До Олександрійської громади часто приїжджають за досвідом. Чому так, відповів голова сільради Олександр Гуц:
- Маємо сильну, професійну команду управлінців. Хоч більшість в апараті сільради працюють жінки, однак це лише підсилює виконавську дисципліну, вміння ретельно і чітко вирішувати справи. Достатньо професійний і виконком, і депутатський склад. В єдності цих структур наша сила і прогрес.
Андрій БАБІНЕЦЬ