Їдеш по Олександрійській громаді і всюди відчувається труд комунальників. Полатані дороги, обрізані гілки, які уже «лізли» на узбіччя дороги.
– Мені не подобається, коли дорога полатана, – каже керівник житлово-комунального господарства Олександрійської громади Світлана Михасюк. – Гарно, коли вся дорога рівна. Але зараз, у воєнний час, заборонені капітальні вкладення. Та їх і немає таких, бо доходи у бюджет не такі уже й великі, аби вистачало на все. Однак стараємось хоч трохи ремонтувати найбільш проблемні дороги, бо транспорту не меншає і треба, аби був безпечний рух.
З Світланою Дмитрівною їдемо на одну з таких вулиць Затишну, що у Пухові. Тут застосували такий матеріал як цемент, пісок та щебінь. Доволі міцна основа, хоч і не гладка як асфальтована.
Дороги та чистота вулиць це одна турбота місцевого ЖКГ. Це і освітлення, і водопостачання, і вивіз сміття. І реагування на всі потреби населення. А тут, як відомо, не всім вгодиш. Виключення електроенергії вносять незручності і невдоволення. Мені розповіли як одна з таких «активісток» телефонувала до сільського голови з вимогою вимкнути вуличне світло. Вимкнули. Наступного дня телефонує: «Увімкніть, бо діти пізно йдуть зі школи і нічого не видно».
Або ж знайшлися критики спорудження Стіни пам’яті героїв російсько-української війни. Але тут обурились родини тих 33-ох Героїв, які віддали своє життя, аби жили ми. Тож продовжили будівництво.
Чув критику й на те, що в центрі Олександрії біля магазинів і кафе вкладається бруківка.
– Я вдячний бізнесу, що вони дбають про естетичний вигляд наших населених пунктів, – каже сільський голова Олександр Гуц. – Але пояснюю ще раз – з бюджету на ці цілі кошти не використовуються. Власники своїх приміщень наводять лад біля них самі.
В голови й так клопотів на всю голову. Однак Олександр Гуц вдячний своїй команді, яка працює професійно і вирішує чимало поставлених життям завдань. А не так давно створено ще один підрозділ комунальне підприємство «Вольфарт». Директором тут Юрій Антонюк.
Це комунальне підприємство взяло на себе в першу чергу збір та вивіз побутового сміття. Біля усіх закладів, які у віданні сільради встановлено контейнери. А ось по селах вивозять сміття на полігон двічі на місяць, яке у встановлених місцях збирає населення.
Цікавлюсь у Світлани Михасюк (на фото) чи уже звикли односельці до роздільного способу сортування відходів.
– Поки не запрацюють підприємства з переробки сміття змінити психологію сортування відходів – важко, – констатує факт Світлана Дмитрівна.- Але громади змушені будуть кооперуватися, аби такі підприємства створились і працювали. Сміття менше не стає.
Абсолютна правда. Похід у Євросоюз не відбудеться без зміни психології – раціонально використовувати те, що уже непотрібно і засмічує територію.
У команді ЖКХ під керівництвом Світлани Михасюк 5 чоловіків. Наче випереджаючи моє питання з приводу того як жінці керувати чоловіками, пані Світлана каже:
– У нас більшість у сільраді працює жінок. Такий нині час. Тож і у ЖКХ на це особливо ніхто не звертає уваги, якої ти статі. Приємно, звісно, коли бачиш справді джентльменські вчинки.