А ви знаєте чому в Індії корову вважають священною?
А тому, що як і мати земля, корова є символом принципу безкорисливого харчування. Корова дає молоко і поживні молочні продукти, які є одними з важливих елементів для організму людини.
Не можу стверджувати, що власник харчевень на території центрального ринку у Рівному «One love Rivne» та «Пан Халявський», пас на молдовських пасовищах худобу і так і так її зауважав, але подарував Рівному скульптури бика та корівки. Я спробував було розпитати місцевих продавців щось про ці скульптури, але нічого достеменно мені не розповіли, натомість запропонували зайти у кафе «One love Rivne» і дізнатись там. І, справді, виконавчий директор закладу пан В’ячеслав знає історію встановлення фігури бичка, а потім і корови на території ринку.
– Бичок та корова – не просто декор, – розповідає пан В’ячеслав. – Він уособлює ідею любові до тварин, працелюбності, сили та родючості, милостивості та жертовності і безкорисливості.
Власне, як з’явився бичок? Господар закладу харчування, шукаючи спосіб додати особливого шарму своєму кафе, придумав символ, який би втілював ідеї єдності природи, праці та гастрономії. Бичок символізує не лише врівноважену енергію закладу, але й нагадує про традиційні цінності української кульутри. Разом з тим бик вносить елемент сільської автентики на базарній території міста, де серед інших товарів продається і молочна та інша сільськогосподарська продукція. Ніби нагадування покупцям, якою нелегкою є селянська праця. І перш, ніж зайти в улюблене кафе, де завжди можна зігритись, смачно поїсти, пам’ятати, що все їстівне створено працьовитими селянськими руками. І це треба шанувати.
До такого висновку ми прийшли у розмові з паном В’ячеславом. А він продовжує:
– Друга половина історії – корівка. Звісно, що бичок повинен мати пару. Тож біля кафе «Пан Халявський» в іншій частині ринку появилась корова. Вона дещо менша за розміром. І також у природі це чиста, милостива тварина уособлює тепло, дбайливість, що є філософією обох закладів. Обидві ці фігури нагадують про гармонію природи та людини, що є основною для розвитку якісного харчування та сервісу.
Навряд чи думав колись письменник Квітка-Основ’яненко, пишучи свій твір «Пан Халявський», що цю назву використають для назви кафе. Але урбаністичне життя потребує знаходити місце для природності та традицій.
В багатьох містах є якісь визначні місця та скульптури, які стали родзинкою для місцевого населення та туристів. Такими у Рівному стали бичок та корівка. Бичок старший і більший. У нього, даруйте, позолочені яйця. І дехто з відвідувачів кафе, яке в перекладі означає «Одна любов – Рівне», на удачу потирають, сміючись, бикову гордість. Розповідають, що не всі до нього ставляться з пошаною. Якось один неповнолітній бельбас відламав бичкові ріг. Камера зафіксувала шкідника, але довелося попрацювати, аби знову поставити на місце зламане. Адже матеріал пластик. Тож зробити це не легко.
Пан В’ячеслав каже, що весною планують зробити реставрацію скульптури. Однак реставратор Сергій бажає, аби бичка привезли йому на подвір’я, так працювати зручніше, ніж на базарі.
Поки сидимо, розмовляємо, до кафе приходять чимало відвідувачів. Замовлення різні, бо асортимент страв великий. Сама атмосфера і розстановка столів зі стільцями дуже комфортна. Навіть якщо прийдуть невеличкі компанії, то вони не заважатимуть іншим.
На вулиці ще раз звертаю увагу на бичка. Щойно хтось зробив знімок зі скульптурою. Отже, це місце уже стало ще й культурно-туристичним у Рівному.
До бичка підбіг собака подивитись чи все гаразд. І побіг далі. І так потягнуло ностальгією за рідним селом.