– Віталію Станіславовичу, ви не так давно на посаді міністра. Але мабуть уже визначили для себе головні пріоритети роботи міністерства. Які вони?
– Пріоритети – євроінтеграція та відкриття нових ринків. Більшість змін до нормативно-правової бази та законодавства України перед вступом до Євросоюзу стосуються саме сільського господарства та аграрної промисловості.
Також важливо розвивати глибоку переробку і збільшувати додану вартість продукції. Мета Мінагрополітики – перетворити Україну з аграрної на агроіндустріальну країну.
Фокусуємось також на підтримці тваринництва. Адже це гарантія продовольчої безпеки країни, а також робочі місця і соціальна стабільність на селі.
Важливий напрямок роботи – допомога аграріям з прифронтових територій.
Інший пріоритет – посилення і відновлення зрошення. Ми бачимо негативний вплив посухи на врожайність. Зрошення дасть можливість регулювати вирощування продукції.
Також працюємо над автоматизацією процесів шляхом цифровізації. Для того, щоб для аграріїв була доступна максимальна кількість сервісів без бюрократії.
– Ви згадали про відкриття нових ринків. Про які саме ринки йде мова?
– Якщо говорити про географію експорту, то потрібно поглиблювати співпрацю з Європою, тому що це преміальний ринок з високою якістю. Чим більше ми будемо торгувати з Європою, тим якіснішою буде наша продукція. Далі – країни Африки та Південно-Східної Азії. Це великі ринки, які потребують нашої продукції.
Ми проаналізували десятирічний тренд зростання ринків і бачимо велику перспективу, зокрема, у виробництві та експорті кормів для домашніх тварин. Цей експортний ринок обігнав ринок кормів для с/г тварин. Його щорічне зростання – $2 млрд. Тому нам важливо, щоб збільшувалась кількість виробників в цій галузі.
Олійний ринок має хороший потенціал. Якщо з соняшникової олії ми серед лідерів експорту, то по ріпаковій та соєвій нам є куди рости.
Зростає глобальний ринок м’яса. Тому нам важливо піднімати тваринництво.
Важливо, що ми маємо експортувати не сировину, а продукти з доданою вартістю. Від цього виграють і наші виробники, і держава Україна.
– Яка оцінка втрат врожаю від цьогорічної посухи?
– Продовольча безпека країни не постраждає. Якщо брати ранні зернові, ми недоотримали близько 2% порівняно з минулорічним врожаєм. Ця група не так постраждала, як пізні культури. Найбільше дісталось сої, гречці, кукурудзі, соняшнику. З них недобір близько 10-15% залежно від регіону.
За попередніми оцінками, врожай кукурудзи складе 25 млн тонн, соняшника – 12 млн тонн, сої – 5 млн тонн.
– Цьогоріч в Україні експериментально засіяли бавовник. Як пройшов експеримент і чи будуть масштабуватись площі в новому сезоні?
– Експеримент вдався. Тестові плантації висадили в Одесі навесні цього року у 8 фермерських господарствах і одній науково-дослідній ділянці Українського інституту експертизи сортів рослин. Аграрії отримали 110 кг насіння бавовнику, яке посіяли на площі понад 5 га.
Наступного року очікуємо збільшення посіву до 30 тисяч га. Для фермерів, які візьмуться за цю справу, Мінагрополітики планує запустити відповідні програми з фінансування.
Бавовна – це культура, яку використовують для виробництва пороху. У воєнні часи така сировина для України надважлива. Окрім цього, з бавовни також можна виробляти тканину і олію. Тому попит серед аграріїв на бавовну буде зростати.
– Які державні програми підтримки існують для аграрїів?
– Їх є чимало. Серед них підтримка аграріїв на прифронтових територіях, допомога фермерам на поголів’я худоби, гранти на розвиток садів і теплиць. Також є компенсація вартості вітчизняної сільськогосподарської техніки – до 25% і до 50% витрат на побудову зрошення.
Щодо кредитування, то тут діє державна програма «Доступні кредити 5-7-9». Агровиробники можуть отримати кредит до 90 млн грн, а підприємства з переробки, зокрема, у тваринницькій галузі, – до 150 млн грн.
А також підприємці, які обробляють до 500 га, зможуть отримати інвестиційні кредити через Фонд часткового гарантування кредитів у сільському господарстві.
– На посаді голови ФДМУ ви активно просували проект конкурсної суборенди державної землі.
– Головне в проєкті «Земельний банк» – це легалізація, відбілювання аграрного ринку загалом. Зараз на відкритих торгах і малі фермери, і великі агрокорпорації мають рівні можливості взяти державні с/г землі в оренду. Якщо земля оцифрована, ми розуміємо, хто на ній господарює, яку оренду сплачено – то це база для побудови однакових для всіх правил на ринку.
Аукціони на суборенду державної землі в межах проєкту «Земельний банк» сьогодні проходять із середнім показником 39 тис грн за га. Раніше такі кошти осідали в кишенях недобросовісних менеджерів і ділків, які грабували країну. А сьогодні ми констатуємо детінізацію ринку землі, коли державний та місцеві бюджети отримуватимуть додаткові кошти. Це і є ті внутрішні резерви України, які вкрай необхідні для воюючої держави.
– І наприкінці розкажіть про міжнародний курс Мінагрополітики?
– Ми на постійному зв’язку з міжнародними партнерами, організаціями, донорами, асоціаціями. Я вже особисто провів зустрічі із міністрами 14 європейських держав. Моя позиція – доводити будь-кому в Європі посил про те, що з нами ви стаєте сильнішими. Завдяки Україні ЄС може піднятися з четвертої позиції в світовому аграрному експорті на друге місце. Нам достатньо бути прогнозованими та передбачуваними. Також я постійно говорю про те, що важливо налагоджувати горизонтальні зв’язки на рівні бізнесу, асоціації та урядів. Ми не загроза Європі. Ми забезпечуємо продовольчу безпеку світу.
Розмову вела
Зоряна Жильчук.