Зі стін Гощанського навчального відділення Рівненського центру ПТО ДСЗ за роки діяльності вийшла ціла плеяда талановитих ковалів, які роз’їхалися по усій Україні й донині з вдячністю згадують свого наставника – майстра виробничого навчання Сергія Торулю. Серед тих, кому ця щедра на талант людина передавала свої знання і навички є і коваль із смт Мізоч, що у Рівненському районі – Валентин Поліщук.
Трудова біографія юнака розпочалася з «посади» підсобника у бригаді будівельників. Але бігати з тачкою – це не професія, тож в обідню перерву, поки електрозварники відпочивали, Валентин з їх дозволу брав апарат ручного зварювання і вчився працювати. Беручкого до роботи і відповідального юнака зварники примітили і згодом взяли до своєї бригади. За якийсь час він опанував і напівавтоматичне зварювання. Проте заробітки не завжди дають стабільний дохід та й набридло жити по чужих кутках тільки заради заробляння грошей. Хотілося з роботи повертатися додому, у свою хату, а вихідні проводити у колі сім’ї. Тож коли у службі зайнятості йому сказали, що у Гощанському навчальному відділенні вчать на ковалів ручного кування, він довго не роздумував.
Навчання Валентин Поліщук завершив у 2015 році. Валентин вважає великою удачею, що побував на найбільшому культурно-мистецькому заході Прикарпаття – щорічному Міжнародному фестивалі «Свято ковалів» (м.Івано-Франківськ) та взяв участь у Рівненському фестивалі «Металеве серце України».
У Гощанському навчальному відділенні створено музей, де виставлені вироби слухачів за професією «Виробник художніх виробів з лози» та «Коваль ручного кування». Валентин Поліщук показує дзеркало, у виготовленні якого він брав участь, – воно у вишуканій рамі з квітковими мотивами. Є ще одна спільна робота, але вже алегоричного смислу – люк з гратами, який символізує агресивну росію, котра намагається підкорити своїй волі світ. Мов паростки із клітки виростають і тягнуться увись прапори незалежних держав. Увінчується композиція суцільно кованою квіткою, що розцвітає всупереч темряві і неволі. Ця робота у 2014 році демонструвалася на ковальському фестивалі в Івано-Франківську. В арт-галереї ковальства, що знаходиться на території приватного підприємства «Рівнебудпостач», зберігається ще один виріб, виготовлений у кузні Гощанського навчального відділення, – дзеркало в обрамлені качанів кукурудзи, здається ось-ось і листя зашелестить від подиху вітру. Валентин Поліщук пишається, що у цій спільній роботі також є частка і його праці. Місяці навчання пролетіли дуже швидко, але він встиг заприязнитися з колегами – Павлом Марченком із Івано-Франківська та Володимиром Пашковцем із Тучина і переконаний, що ця дружба – на довгі роки. Час від часу члени ковальської спільноти, яку згуртував їх наставник Сергій Торуля збираються у Гощі і виготовляють унікальні речі для громади. Наприклад, кілька років тому вони викували герба, який зараз знаходиться на фасаді садиби Ленкевичів-Іпохорських, а цього року – унікальну люстру та необхідні речі для потреб ЗСУ.
По закінченню курсу Валентин Поліщук одразу став працювати за фахом. У своїй майстерні нині має три зварювальні напівавтомати, механічний молот, свердлильні станки.
– Можна сказати, що з часу державної кваліфікаційної атестації від горна відходив
лише на рік, коли 25 лютого 2022 року пішов захищати Батьківщину, – розповідає Валентин. – Із лав ЗСУ звільнився за сімейними обставинами – народилася третя донечка. До війни зі мною працювали хлопці, а зараз працюю сам, бо зменшився попит на ковальські вироби, але маю багато замовлень у напрямку зварювання. Останнє замовлення – зварював для виставки меблів у Рівному з металоконструкцій умовне приміщення для офісу. Час від часу працюю в напрямку ковки – виготовляю хвіртки, лавочки. Так що без роботи не сиджу, маю за що годувати свою велику родину і донатити на армію.
– Не розумію людей, які кажуть, що немає де заробити, бо роботи скрізь – вдосталь, –
говорить Валентин Поліщук. – Помилився у молодості із вибором професії? Не біда, у службі зайнятості тобі допоможуть у стислі терміни опанувати новий фах. Вважаєш занизькою запропоновану кимось зарплатню? Відкривай власну справу, ту до якої лежить душа, і заробляй стільки, на скільки вистачить сил і здоров’я. Але не виправдовуй власну лінь і безвідповідальність!
Пропрацювавши майже десять років в обраній професії, герой нашої розповіді жодного дня не пошкодував про свій вибір. Більше того, завжди радий бачити у своїй кузні школярів, яких приводять на екскурсії, бо переконаний, що вибір майбутнього підсвідомо закладається вже у юному віці.
– Крім двох донечок у мене підростає син Тимофій. Нині він ходить до другого класу,
але у школі вже сказав вчительці, що, як виросте, буде ковалем – тепла усмішка гріє уста Валентина Миколайовича. – Хто знає, може росте той, хто продовжить мою справу?
Більше інформації про формування груп та умови навчання –
на офіційному сайті https://cpto.rv.ua
Контакти закладу освіти: 0362 68 37 95, ел.пошта: cpto@cpto.rv.ua,
а також у Telegram Instagram Facebook YouTube
З питань реєстрації та направлення на професійне навчання звертайтеся до найближчого підрозділу служби зайнятості Рівненської області,
в Telegram https://t.me/PidtrimkaDcz16Rivne
aбо за телефоном +38096 539 53 59.